стінка

-и, ж.

1) Те саме, що стіна.

••

Ста́вити до сті́нки (під сті́нку) — розстрілювати.

Хоч го́лову об сті́нку [бий (розби́й і т. ін.)] — про неможливість що-небудь зробити, про непереборні перешкоди.

[Як] за сті́нкою жи́ти — жити, тримаючись осторонь від інших людей.

2) Бічна сторона якого-небудь вмістища, порожнистого предмета. || Оболонка, покриття якого-небудь внутрішнього органа, порожнини або клітини рослини. Стінки кровоносних судин.

3) Комплект корпусних меблів (шафи, сервант і т. ін.).

4) Один з прийомів футбольної, хокейної і т. ін. гри, коли гравці шикуються перед воротами плече до плеча, мов би утворюючи стіну, перешкоду.

••

Розігра́ти сті́нку ; Зігра́ти в сті́нку — про один з прийомів у футболі, хокеї і т. ін., коли послані одним гравцем іншому м'яч або шайба повертаються до нього ж, наче відскочивши від стіни.